- розхитаний
- —————————————————————————————розхи́танийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розхитаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розхитати. 2) у знач. прикм. Який неміцно тримається, хитається; нестійкий, хиткий. 3) у знач. прикм., перен. Доведений до стану занепаду; розладнаний, ослаблений. || Слабий від хвороби, зіпсований (про сили,… … Український тлумачний словник
розхитаність — ності, ж. Стан за знач. розхитаний 2 4) … Український тлумачний словник
розхитано — Присл. до розхитаний 2) … Український тлумачний словник
розхлябаний — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розхлябати. 2) у знач. прикм. Який слабо тримається, неміцно скріплений, розхитаний. || Нетвердий, хиткий, вертлявий (про ходу, рух). 3) у знач. прикм., перен. Недисциплінований, неорганізований,… … Український тлумачний словник
хисткий — I (який хитається з боку на бік / згори донизу), хиткий, хибкий, хитливий, хитлявий, вихлястий, вихлюватий; розхитаний (який став хистким); хитний (який має здатність хитатися) Пор. нестійкий 1) II ▶ див. гнучкий, миготливий, невиразний 1) … Словник синонімів української мови
розкачаний — 1 дієприкметник розплющений; розгорнений розкачаний 2 дієприкметник розхитаний … Орфографічний словник української мови
розхлябаний — 1 дієприкметник від: розхлябати розхлябаний 2 прикметник розхитаний; недисциплінований … Орфографічний словник української мови